Мова йде про нову парадигму в антропології, що з’явилася під впливом праць Гартмана, Гайдегера, Сартра та ін., які звернули увагу на процес «становлення» людини. Новий напрямок мислення показав застарілість поглядів традиційного європейського гуманізму. Об'єктивний погляд на людину з позицій онтології визначає її через закономірності існування в природному, соціально-культурному середовищі, проте суб’єктивність людини народжується в екзистенційному просторі, з правом вибору життєвої стратегії, становлення людини можливе тільки через олюднене буття.

Ключові слова: людина, об’єктивність, суб’єктивність, парадигма, буття людини